Як живуть студенти в Ірані

Давайте згадаємо студентські роки. Ви жили в гуртожитку? Ділили кухню та душ цілим поверхом? В вас зникала їжа з холодильника? Добре це чи погано, але мені не довелося пожити в гуртожитку в Україні, а в Швеції студентський гуртожиток це фактично маленькі але повноцінні квартири, де нічого ні з ким ділити не треба. З нагоди дня студента пропоную прямий телеміст подивитися як живуть студенти в Ірані. Запевняю, що ті з вас, хто жили в український общазі, пустять сльозу ностальгії. Я сам ніби знову опинився в гостях в гуртожитку на вулиці Ломоносова в Києві.
gilan_dorm-3

Кампус Гіланського університету знаходиться на околиці міста Рашт, що в тридцяти кілометрах від узбережжя Каспійсього моря. Студентське містечко розмістилося на відокремленій території і є таким собі містом в місті зі своєю власною інфраструктурою. Провінція Гілан отримала університет у 1974 році, за п’ять років до ісламської революції. Вікіпедія каже, що університет був заснований за співробітництва з західною Німеччиною та на початку там було дві програми: німецька мова/література та архітектура/будівництво. Зараз в Гіланському університеті навчається 17 тисяч студентів. Перший раз ми проїхали вказівник на студмістечко по дорозі в Рашт і тоді ще не знали, що незабаром знову його побачимо. На автовокзалі Рашта нас всже чекав Алі (він на першій фотці) з яким я сконтактував на каучсьорфінгу. Іранці дуже гостинні та активні на каучсьорфінгу, але чомусь в них не прийнято давати детальний опис того як вони збираються тебе розмістити. На будь-які питання по темі вони відповідають щось типу “не переживай, я зустріну тебе на автовокзалі і все буде ок, май френд!”. На практиці все пішло трошки не за планом Алі, адже його друг, в якого ми мали зупинитися (самі про то не здогадуючись) в останню мить відморозився. В результаті ми поїхали додому до Алі в гуртожиток! Відчуття на той момент було двобічне: з одного боку, опинившись в спекотному та вологому Рашті після трошки виснажливого переїзду, хотілося залізти в душ і там же заснути, але, водночас, пропустити такий ексклюзив як іранський гуртожиток ми не могли!
gilan_dorm-1

Прохідна. Турнікети завезли, але забули увімкнути. Будка вахтера теж порожня. Я не розумію, куди дивиться керівництво, так і здобутки ісламської революції просрати можна!
gilan_dorm-33

Студмістечко та центр міста з’єднує безкоштовний автобус. Перед в’їздом в студмістечко Алі закрив вікно шторкою, щоби нас не було видно. “На всякий випадок”, – посміхнувся Алі.
gilan_dorm-22

Ззовні будиночки досить охайні.
gilan_dorm-36

gilan_dorm-29

Багато зелені.
gilan_dorm-30

Зайдемо всередину. В гуртожитку дотримуються звички залишати взуття ззовні. Зручно, адже по кількості взуття можна зрозуміти в якій кімнаті зараз тусять.
gilan_dorm-10

В сто другій весело!
gilan_dorm-13

Кімната на трьох в яку привів нас Алі. Самі він живе в іншій.
gilan_dorm-6

В кімнаті є три ліжка, маленький холодильник, мінімальна шафа та один стілець – це все.
gilan_dorm-3

gilan_dorm-17

Ще є балкон на якому живе колонія птахів, відповідно вся підлога засрана в прямому значенні слова.
gilan_dorm-9

gilan_dorm-5

Мімімі. Я задумався, що я б зробив, якби птахи оселилися на моєму балконі. Я люблю птахів та завжди годую їх, але все-таки прибрав би ці милі будиночки зі свого балкона після того, як малі повиростали. А ви що б зробили?
gilan_dorm-20

gilan_dorm-21

Двір дуже зелений.
gilan_dorm-14

Дипломна робота? :)
gilan_dorm-18

Пляшку з першого погляду можна прийняти за качечку але це не вона. Хоча запевняю вас, все з травичкою в Ірані добре, там її полюбляють та вживають.
gilan_dorm-19

Ліжка це повний жестячьок. Просто тоненький шматок паралону на грубій дошці.
gilan_dorm-7

gilan_dorm-15

gilan_dorm-12

Проінспектуємо засоби побуду. Туалет та душ дуже нормальні, мило та гаряча вода в наявності. Паперу немає, але це вже національна особливість, замість паперу – шланг. В туалетах київського національного університету імені Тараса Шевченка таких надмірностей не було, руки пропонувалося мити холодною водою без мила.
gilan_dorm-11

Кухня. Цікаво, кухня така чиста, бо прибирають за собою, чи нею взагалі не користуються? Занадто стерильною вона виглядає!
gilan_dorm-16

Мечеть.
gilan_dorm-34

Їдальня. Дуже шкода, що йшов священний місяць Рамадан та їдальная була зачинена.
gilan_dorm-35

Час йшов, а свої плани Алі все не розкривав. Схоже він серйозно думав, що ми залишимося в гуртожитку на ніч та будемо спати на підлозі крихітної кімнатки разом з її законними мешканцями. Я не сумніваюся, що це було б весело і напевно ми багато пропустили, але було прийнято рішення тікати назад у місто та шукати готель. Ну як тікати, зникнути непоміченими було неможливо, вже весь коридор дізнався про іноземців та почався веселий дурдом.
gilan_dorm-27

gilan_dorm-24

Елвіс!
gilan_dorm-23

Хлопець з вусами та краваткою навчається на факультеті фізичного виховання, він майбутній тренер з плавання. Хоча стійте, він сказав, що вже працює тренером з плавання. А навіщо тоді навчатися? Проте це дурне питання, ви самі можете сказати, навіщо ви закінчували своє навчання?
gilan_dorm-25

Нам сказали, що цей хлопець – порноактор :) До речі, жіночий гуртожиток на протилежному боці студмістечка, на максимальній відстані від чоловічого. Щоби Алі та його дівчині побачитися їм доводиться іти декілька кілометрів. Той випадок коли кожному легше запросити до себе в гості ніж самому іти. Хоча це немає значення, бо в Ірані їм доводиться зустрічатися на нейтральній території.
gilan_dorm-26

gilan_dorm-28

До речі, деякі студенти живуть в гуртожитку безкоштовно, а деякі платять. Прозвучала сума еквівалентна п’ятидесяти баксам, але достовірно невідомо чи це за місяць чи за семетр. Я схиляюсь до другого варіанту.
gilan_dorm-31

gilan_dorm-32

В підсумку ми таки дісталися до міста, нас підвіз тренер з плавання. Ми були б раді і самі доїхати, але перська гостинність не знає меж :) Здавалося б, насичений день нарешті підходив до свого завершення але ввечері нас очікувала ще одна цікава зустріч. Знайомтеся, це Шила, вона викладач інформатики Гіланського університету. Ось так: зранку потусили зі студентами, а ввечері з їх викладачем! З Шилою ми познайомилися, знову ж таки, на каучсьорфінгу. Я жартома називав її путівником Мішлен по Гілану, адже якби не Шила, то перська кухня так і обмежилася би для нас чікен кебабом з рисом. Але це вже зовсім інша історя. На сьогодні на цьому і закінчимо, дякую за увагу!
gilan_dorm-37

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *