Сан-Ісідро, США: як перетнути кордон з Мексикою

Ну що, потекло гівно по трубам, тобто адміністрація Трампа приступила до виконання своїх обов’язків. У зв’яку з цим хочеться згадати подорож до Америки, а саме пункт контролю Сан-Ісідро на кордоні з Мексикою, звідки ми на один день їздили в Тіхуану та Енсенаду.

Запрошую вас подивитися на найбільший наземний прикордонний пукнт пропуску у світі. За рік тут проходить більше чотирнадцяти мільйонів автівок та більше семи мільйонів пішоходів. Хотів порівняти Сан-Ісідро з кількістю перетинів на україно-польському кордоні але це, мабуть, секретна інформація, яку я не зміг знайти. Якщо хтось знає скільки людей щорічно перетинають пункти контролю Шегині, Краківець і т.д., напишіть в коментах!

san_ysidro-12

Чи зміниться щось на Сан-Ісідро у зв’язку з політикою Трампа? Чи зникнуть черги, чи перестануть мексиканці їздити в Америку? Не перестануть і не зникнуть. Чи перестали українці їздити в Росію? Хоча здавалося б, причини перестати в цьому випадку поважніші за дурну демагогію американського Януковича. З іншого боку, не можна сказати, що не зміниться взагалі нічого, що більш жорстке міграційне законодавство ніяк не вплине на агреговані цифри та окремі людські долі. Звичайно вплине але зовсім не так, як того хотіли б виборці Трампа. Більш жорстке міграційне законодавство ускладнить життя перш за все тим, хто дотримується правил, тобто законослухняним кваліфікованим працівникам. Тим, хто не коштував американській казні великих грошей протягом свого дитинства та юності, але тим, хто одразу вмонтувався та інтегрувався в це суспільство. Нелегальний мігрант на те і нелегальний, що йому до лампочки бюрократичні процедури та перевірки, він як не заморочувався паперами так і не буде. Навпаки, ті, хто вагався між вибобром зробити все як положено та як пропонують незрозумілі тіпочки, підуть тепер до останніх. Нелегальна міграція це як наркоманія та проституція, це неможливо зупинити, якими б жорсткими не були закони та скільки б поліцейських ти не найняв. Найдієвіший спосіб у всіх вищенаведених випадках це легалізація. Треба забрати у людей причину діяти не за законом. Звісно, завжди будуть ті, хто захоче ухилитися, але чим простіші та зрозуміліші будуть правила, тим менше знайдеться таких людей. Цього, на жаль, не розуміє нова американська адміністрація. Популістські “прості” рішення це просто подарунок контрабандистам та торговцям людьми.

Це бів ліричний відступ, думки вголос, а тепер про Сан-Ісідро.

Continue reading


Подкова на счастье

Одна из причудливых форм в природе – меандры, естественные петли, которые образуют реки. Когда вода на своем пути встречает препятствие, которое не может размыть и преодолеть в лоб, она его обходит и так образуются меандры.

Зааршляйфе, или излучина реки Заара, в Заарланде в Германии на границе с Францией и Люксембургом. Мы стоим на 180-метровой обзорной площадке Клеф (Cloef).
Horseshoe_bend_USA_Germany-2

Continue reading


Американская солянка

В этом посте факты, мелочи, детали, все то, чего по отдельности не хватит на полноценный свой отдельный пост, свалено в американскую солянку. Поехали.

Что общего между американцами и армянами? В Америке точно так же, как и в Армении, разговор начинается с вопроса: “Ребята, а вы откуда?”. Я то думал, что наконец-то вот путешествие, где можно косить под местного. Это в Швеции сразу видно, что я не местный, а в Америке брюнетов среднего роста с бородой много миллионов. Понятно, что акцент и все дела, но часто ты и рта не успеваешь открыть, как у тебя уже интересуются откуда пожаловал вместо привета. Получается как с обливанием водой в Лаосе: первый раз весело, второй раз мило, а на третий уже начинает раздражать. У нас это вообще неприлично, спрашивать у незнакомого человека вот так сразу откуда он приехал, а там это часть культуры. Спрашивают не потому что иностранец, а потому что все откуда то приехали – с другого континента или из другого штата.

Еще одно популярное приветствие – спрашивать как дела. прикольная штука. С одной стороны вселяет оптимизм. Ну правда ведь, не будешь же ты каждому встречному говорить: “Знаешь, чувак, хреново у меня дела. Просрочил ипотеку, разбил тачку, а тут еще жена постоянно пилит и грозит уйти к любовнику. У меня выпадают волосы, растет пузо и все задолбало. Было бы еще ничего, если бы Янкиз не просрали в бейсбол, а так – полная жопа”. Ты вместо этого говоришь “айм файн, аим окей”. С другой стороны у тебя спросили как дела, ты спросил как дела – вот и завязался разговор ни о чем, смолтолк так сказать.

И еще об общении. После американских баров стал понятен смысл барной стойки. В Швеции барная стойка это естественный барьер между барменом, одним на все заведение (потому что дорого еще одного нанимать) и ротой викингов, получившей в пятницу зарплату. К барной стойке ты обычно прорываешься, чтобы заказать трудовой дринк и потом убежать обратно за свой стол. В Америке барная стойка это место, куда приходят пропустить стаканчик и попиздеть. С барменом, с соседом, с почтальоном, с кем угодно, прямо как в кино! В Швеции незнакомые люди готовы разговаривать друг с другом только тогда, когда уже язык заплетается. В Америке дистанция как-то короче.

Первая вывеска, которая встречает пассажиров в международном терминале аэропорта Чикаго. А весной мы любовались панорамой сталелитейного завода ТюссенКрупп с терриконов.
USA_solyanka-1

Continue reading