Потяг “Возз’єднання”, В’єтнам

Сьогодні хочеться продовжити згадувати В’єтнам та доповнити розповідь про Да Нанг підбіркою фотографій з надзвичайно мальовничої поїздки потягом з міста Хуе до Да Нанга. Між ними сто кілометрів гірських серпантинів та перевалів вдовж узбережжя Південнокитайського моря.

В’єтнамська залізниця складається по суті з однієї лінії (з поодинокими відгалуженнями) між Ханоєм на півночі та Сайгоном (Хо Ши Мін сіті) на півдні. Протяжність маршруту 1726 кілометрів і така подорож з півдня на північ займає приблизно 35 годин, квиток коштує від 50 до 100 доларів. Цей маршрут ще красиво називається експрес “Возз’єднання” (не плутайте з сектою “Возрожденіє”). Зайве казати, що під час війни у В’єтнамі залізниця була пошкоджена численними бомбардуваннями та підривами. Проте, лише через рік після закінчення війни весь маршрут був повністю відновлений і мав символізувати новий об’єднаний В’єтнам. На жаль, з тих пір ніяких принципових змін в стані в’єтнамської залізниці не відбулося і весь маршрут здебільшого одноколійний.

Що таке відстань в 1726 кілометрів? Для порівняння, це відстань між Києвом та Мюнхеном. Якщо чесно, то я не бачу сенсу їхати з Ханоя до Сайгона потягом, за ці ж грощі можна долетіти літаком за дві години. Проте, цінність цього маршруту саме в з’єднанні всіх проміжних містечок швидким та зручним видом транспорту, як прийнято у нас казати. Отже, давайте проїдемось з Хуе до Да Нангу!

vietnam_reunification_express_train-40
(more…)

Мітки: , ,

Leave a comment

Прогулянка Да Нангом, В’єтнам

Нещодавно співробітник з моєї підказки провів відпустку на узбережжі Південнокитайського моря у сонячному Да Нанзі. Співробітнику та його сім’ї відпочинок дуже сподобався, ну а мені захотілося згадати і свою поїздку чотирирічної давнини. Саме для таких моментів на жорсткому диску лежать тисячі, в принципі нікому не потрібних, фотографій. Це був далекий 2014 рік, ще ті часи, коли мені було не льніки носити на шиї два кілограми фототехніки, так що фотографії в цьому пості вищий сорт, хоч листівки друкуй!

Да Нанг третє за розміром та значенням місто В’єтнаму, представник центральної частини країни. Новітня історія міста нероздільно пов’язана з в’єтнамською війною. Саме в цих краях проходила лінія фронту між північним та південним В’єтнамами. Да Нанг був основною авіабазою американців. Під час війни військовий аеродром Да Нангу за кількістю взльотів та посадок був найбільш завантаженим аеропортом у світі. Проте, в цьому пості не буде нічого на військову тематику. Я познайомився з сучасним Да Нангом, який запам’ятався мені своїми шикарними пляжами, широченною набережною, веселими застіллями та яскравими новенькими мостами. Отже, поїхали!

da-nang-vietnam-2014-54

(more…)

Мітки: , ,

2 Comments

Лебединий проект СРСР: музей Хо Ши Міна в Ханої

Є щось романтичне в пошуках уламків імперії, особливо в далеких куточках світу. Ти ніби дивишся на рештки поваленого великого звіра, до якого можна підійти близько та роздивитись його без ризику, що тебе зжеруть. Завжди дивно бачити радянські автомобілі в далеких країнах, тим більше що після 25 років це вже неабияка екзотика. Пам’ятник Леніну в містах колишнього СРСР викликає хіба що роздратування, а пам’ятник Леніну в Ханої це екзотика помножена на два. Сьогодні я хочу розповісти про, мабуть, останній масштабний архітектурний проект СРСР за кордоном – музей Хо Ши Міна в Ханої, столиці північного, а потім і об’єднаного, В’єтнаму.

hanoi_vietnam_hochimin_museum-9

(more…)

Мітки: , , ,

Leave a comment

Как я съездил в Азию.

В предыдущем посте я рассказал о том, как получал визы в три азиатские страны: Лаос, Вьетнам и Китай. Вот я их использовал и это было, скажу я вам, обалденно. Путешествие длинной в 4 недели подошло к концу. Я снова сижу за монитором в дождливом Стокгольме, а в ушах все еще звуки бибикалок и мопедов, на языке как-будто до сих пор вкус пирожков, которыми позавтракал перед вылетом из Пекина.

Рассказать и показать есть что, дай Бог памяти это все описать. Карту маршрута можно посмотреть здесь, там отмечены все посещенные места и переезды.
Легенда: красными маркерами отмечены места, где мы останавливались на ночевку, синими – поездки одного дня “туда и обратно”; зеленые линии – перелеты в начальную точку маршрута и обратно из конечной; оранжевые – перелеты по маршруту; красные – переезды на поездах, а синие – на автобусах. Всего около 26 000 километров, а это, между прочим, аж 4 радиуса Земли :)
asia-map

Устал ли я от поездки в таком темпе? Учитывая, что завтра на работу, устал дико, просто постоянно засыпаю. А если бы мне сейчас предложили продолжить путешествовать, был бы полон сил и энтузиазма :) Но почему-то мне кажется, что у дяди, на которого работаю, завтра будут совсем другие предложения, и последующие недели я буду развлекать себя и вас написанием постов сюда про то как колесил по жопам Лаоса, скандалил и загорал во Вьетнаме, позорился в пятизвездочных гостиницах Китая, лазил по крышам Гонг Конга, износил колени на горе Хуашань и Великой китайской стене и о многом другом. А сейчас главное прийти в себя и вернуться из пекинского времени обратно в европейское.

Мітки: , , , ,

11 Comments