На днях довелося побувати проїздом в Цюріху завдякі довгій пересадці на зворотному шляху з лижної відпустки в австрійських Альпах. Запрошую на маленьку прогулянку з приємною крепатурою в ногах.
Гора-логотип шоколадки Тоблерон, фото з вікна потяга.
Краса.
І починаємо прогулянку власне містом. Тротуар запльований жувальними гумками наче обличчя підлітка вкрите прищами. Це і в Стокгольмі така біда, пекельно бісить.
Панорама.
Дві монументальні будівлі на другому плані – ETH, технічний університет випускником якого є Альберт Енштейн.
Вітрина.
Управління поліції.
Панорама старого міста.
В тайській забігаловці. Попередження поперджає, що м’ясно курки, яке приїхало з Китая, Бразилії або Таіланду, може містити антибіотики. Доводиться їсти. А що робити, якщо ціни в інших ресторанах такі, що відчуваєш себе невдахою зі своєю скромною шведською зарплатою. Тим більше, було дуже смачно!
Трамвай. Через лесять років на вулицях Вінниці?
А ти, друже, чому досі не у Вінниці разом зі всіма іншими з твого покоління?
Оперний театр.
Люблю колекціонувати фотографії Жигулей з номерними знаками різних країн. Нива на Цюріхських бляхах це однозначно успіх!
Будівля Швейцарського національного банку – найприбутковішої організації в світі за результатами 2017 року. Епл на другому місці, якщо що.
Вітрина.
Кричущий випадок безвідповідальності – фонтан не вимкнули на зиму і він замерз! Господарники – слабаки.
Приїхати в Цюріх вартувало заради цієї фотки. Коли ти думаєш, що чогось вартий в цьому житті, пішов в Гуччі і стоїш як лох в черзі на вхід до магазину.
Я б написав щось смішне про російських туристів, але вони якось не схожі. Чи такі схожі?
Гарно.
Вітрина.
Гарно.
Фонтан засипали трояндами.
Старе місто.
Вулиця дорогих магазинів відомих брендів. Треба було зайти в магазин BOSS та взяти там чорний кульок. Ну чому я одразу про це не подумав?
Катя.
Гарно.
Псссс, чоловіче!
Салям!
Адміністративні будівлі.
Баг вело-пішохідної інфраструктури.
Гарно. В принципі, на цьому я б прогулянку і закінчив, але на щастя друзі потягнули далі дивитися єбеня хіпстерський район, який зараз проходить через джентрифікацію. І він не підвів.
Турист.
Не знайшов на мапі цей брутальний хмарочос, значить він зовсім новенький?
Залізничний міст, де в прольотах облаштовані різноманітні кафешки та магазинчики.
Хіпстерський сік продається як самопальна олія – просто в пластикових пляшках без жодних опізнавальних знаків.
Міст має пішохідну секцію, що нагадує парк High Line в Нью-Йорку.
Двір.
Парк та дев’ятиповерхівка.
Житло для бідних.
Віадукт.
Модна кафешка.
Прайм Тауер – найвища будівя Цюріха а до 2015 року і всієї Швейцарій. Бірюзове скло та незграбні пропорції наче переносять мене до Києва.
Потужно.
Заклад побудований з контейнерів.
Влітку тут має бути дуже гарно.
На цьому все і дякую за увагу. І спеціально для тих, хто дочитав до кінця: перша фотографія ніяк не стосується Тоблерона, просто трохи схожа. Справжня гора Тоблерона знаходиться в Церматі, що на півдні Швейцарії на кордоні з Італією. Не забувайте перевіряти все, що читаєте в інтернеті!
Мітки: Switzerland, Zurich
February 26, 2018 at 08:41
Цікава розповідь) Цюріх дуже суворо та стримано виглядає. Шкода, що я коли там був, не побував у самому центрі.
February 26, 2018 at 10:37
Зовсім не був у старому місті? Одразу пішов єбеня дивитись?
February 26, 2018 at 10:41
ага, уявляєш збоченця?)
February 26, 2018 at 10:42
Alexander Shutyuck досвідчений мандрівник, респект!
February 26, 2018 at 10:42
ось тут можна мої враження почитати)
https://alex-shutyuk.livejournal.com/424265.html
February 26, 2018 at 10:54
А ще на центр забракло часу через посиденьки у цюріхських знайомих з вином та козячим сиром)