Закінчились новорічні свята, а це означає, що час писати свіженький пост про красень Київ.
Ялинка на Софійській площі як завжди красуня.
Але цей пост не про мі-мі-мі, а про суворі київські єбеня. Почнемо з прогулянки Позняками до перлини сучасної київської житлової архітектури.
Три шари міського простору.
Насип автомобільної розв’язки – чи не єдине місце, де на Позняках можна погуляти з дитиною.
Зануримось вглиб району через темний і вузький анальний підземний перехід.
ЖКХ-арт. Симпатичний, до речі.
Газова брама.
Затишне подвір’я.
Новорічні свята близько.
Відчуваєте, що починається справжня красота? Ми вже недалеко від пункту призначення прогулянки. До речі, за парканом святе – парковка.
Та-дам! Ось вони, красені. Три двадцятип’ятиповерхівки на зухвало мінімальній відстані одне ві одного.
Як тобі таке, Гонконгу?
І ще раз, тому що ж красіво! В такому середовищі традиційно захотілось випити та запалити, довелося вступити у внутрішні дебати самому з собою і переконати себе все таки не заходити в локальний ТРЦ за вкусняшками.
У дворі поставили церковний МАФ.
Все б нічого, але церква неканонічна…
… і двору тепер немає.
Саме час піднятись нагору. Адже саме для таких панорам архітектори і проектували ці райони.
На цьому прогулянка майже завершилась, але отримала несподіване продовження. На зупинці трамвая я дізнався, що вісімка іде аж до Лісової. Робити в той день було абсолютно нічого. Всі, з ким я міг би зустрітись, або хворіли вдома, або сиділи на роботі. Другий раз в цих краях я навряд скоро буду (тому що зочєм?), тож без зайвих вагань стрибнув у стареньку Татру до Лісової, назустріч дивовижним єбеням.
Зустріч епох. Походу, в Києві таки запустять е-квиток. Шах і мат, Львів!
Фотографії з віконечка.
Інститут Біоорганічної та Нафтохімії з потужною мозаїкою на фасаді.
Дарницька площа, будинок Динамо.
Далі трамвай іде повз ну зовсім апокаліптичні пейзажі гаражів та покинутої промзони.
Поруч Дарницька ТЕЦ.
Зупинка Ілона Маска Юрія Гагаріна.
І нарешті кінцева – станція метро Лісова.
Таїланд та В’єтнам пишаються своїми базарами на залізничних коліях, про них пишуть провідні путівники, і вони приваблюють туристів. Нам теж є чим пишатись плюс у нас є сніг!
І шмоткі.
Пропоную челлендж: знайдіть вхід до метро менше ніж за п’ять секунд.
І останні іновації в маскуванні від Київсього Метрополітену. Захоче терорист кинути у вагін метро бімбу, а не зможе, тому що куди кидати? У ШвидкоГроші? В ДипломнуюКурсовуюКонтрольную? Чи може в Самсунг Галаксі J6? Тож-бо.
На сьогодні все і дякую за увагу. Незабаром продовжимо, в мене ще є гарного матеріалу :)
Мітки: Kyiv, Ukraine, красень київ